1. Бажання в найкращі терміни вирішити економічні питання та забезпечити народне господарство і населення енергетичними і сировинними ресурсами сприяло тому, що викликало високе природовикористування і погіршення природного середовища. Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва, особливо видобувної промисловості і чорної металургії перетворилася в одну із найнебезпенніших в екологічному відношенні країн. В останні роки Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, потепління клімату, накопичення відходів. Негативний вплив на екологічну ситуацію оказує і руйнування озонового шару та зміна клімату. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року, з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила ситуацію, що потребує значних витрат і часу для відновлення довкілля. У зв'язку з погіршенням екологічної ситуації у здоров'ї населення намітився ряд негативних тенденцій. З 1991 року відсутній природний приріст населення, зростає рівень захворюваності, а тривалість життя людей на 7-10 років нижча, ніж у розвинутих країнах. Ліквідація цих негативних явищ потребує не лише прийняття заходів по поліпшенню екологічної ситуації в нашій країні, а і міжнародна співпраця в галузі екології, адже не існує екологічних кордонів і екологічні негаразди в одній країні відбиваються на стані природного середовища в сусідніх країнах. В цих умовах в усіх країнах світу ставиться питання про раціональне природокористування. Природокористування — це сукупність усіх впливів людства на природу, до яких належать заходи щодо освоєння, перетворення і охорони природи. Розрізняють природокористування раціональне і нераціональне. Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської" діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів. Нераціональне є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якостей і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути внаслідок різних негативних впливів на природу. Попередження і подолання результатів нераціонального природокористування складає завдання охорони природи, яке охоплює заходи з підтримання вже існуючої продуктивності природи. Значна роль у вирішенні цих питань відводиться науці про охорону природи — екології, яка вивчає закономірності динаміки природних ресурсів, обґрунтовує раціональне використання природних багатств, розробляє способи їх збереження і відновлення. Наукові дослідження про природокористування спрямовуються на розробку загальних принципів практичної діяльності, пов'язаної із впливом на навколишнє середовище. Мета природокористування полягає в забезпеченні єдиного підходу до природи як загальної основи життєдіяльності людства. Враховуючи те, що типи природних ресурсів діляться на дві групи: вичерпні і невичерпні то і підходи до їх використання повинні бути різні. При використанні практично невичерпних ресурсів ("енергії вітру, сонця, підземного тепла, припливів і відпливів) нераціональність їх вимірюється перш за все найменшими експлуатаційними витратами і найбільшим коефіцієнтом корисної дії. Поки-що в нашій країні ці ресурси використовуються досить слабо. Робляться лише перші спроби використання сили вітру для виробництва електроенергії, тоді як ми маємо унікальні можливості різного збільшення виробництва цього виду ресурсів за рахунок будівництва вітроелектростанції у горах Криму та Карпат. Поки-що не знайшли широкого використання і наукові розробки по використанні сили Сонця. Лише раціонально і уміло використовуючи ці два види невичерпних ресурсів можна в значній мірі відмовитись від використання великої кількості органічних видів палива. Для ресурсів вичерпних і при цьому невідновних (вугілля, нафта, газ, мінерали) важливим є комплексність і ек...